Шевченку - 209
Шевченку - 209
Тихо плаче Україна
Сльозами і кров’ю …
Кат будує своє «завтра»
На горі людському …
Гірко плаче Україна
І тяжко ридає …
Своїх синів, що померли,
Сльозами вмиває
Плаче ненька Україна …
Плаче кожна мати,
Та, що сина відпустила,
Волю здобувати.
«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа, -- писав про Кобзаря І. Франко. – Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою солдатської муштри, а для волі зробив більше, ніж десять переможних армій… Найкращий та найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу, яку в мільйонів людських сердець все заново збуджуватимуть його твори».
Задля вшанування пам’яті цієї насправді сакральної постаті для всіх минулих, сучасних та прийдешніх поколінь українців в Дубенківській гімназії проведено виховний захід "Буде тобі враже,як Шевченко скаже!".
Відео фільм
