Світлі вікна рідної школи -

наче очі у світ широкий -

проводжають і сумно плачуть,

бо останній дзінок для них...

Школа все і про всіх тут бачить,

і багато для кожного значить,

бо вона це дитинства острів,

наш священний в житті оберіг!

Калина червоніє на столі,
А біля неї – жовті колосочки,
Мов пустотливі братики малі,
Це все – моя земля, моя Вкраїна,
Це рук моєї матері тепло,
І цей рушник, яким і дочку й сина
Благословляє мати на добро.

Є чорне золото, є чорний хліб.
Є чорний лебідь і лебідка чорна.
Та найчорнішим серед них усіх
Є все-таки Чорнобиль.

«Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб провести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвленний тілом, але Духом оживлений » (Перше соборне послання св. апостола Петра 3:18)

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Встань, поете, подивися

на поля просторі,

колоситься там пшениця,

наче синє море.

Україна твоя вільна,

вже панів немає,

і народ наш український

сам шлях обирає.

І в сім’ї народів славних,

в сім’ї вольній, новій,

тебе згадує, поете,

незлим тихим словом!

Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?!.

А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін –
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять,
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

14 лютого закохані у всьому світі відзначили День святого Валентина.
День закоханих – свято, сповнене приємних сюрпризів, цікавих подарунків, неочікуваних миттєвостей. Недарма його відзначають напередодні весни – пори року, коли почуття, прокидаючись разом із природою, стають ще сильнішими.
Для кожної людини цей день – особливий. Головне, щоб він був пронизаний щирістю почуттів і теплом люблячого серця.

Любіть Україну, як вірні сини,

Віддати життя їй готовіє,

Як юні сини, що життя віддали

Під Крутами всі, як Герої…