Небесна Сотня –
То в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная,
Свою дитину.

Пташиним співом,
Шелестом трави.
Блакитним небом,
Золотим колоссям.
Останній раз,
Як мати, пригорни
Чоло високе
В обрамку волосся.

Небесній Сотні
Шана й молитви,
За чисті душі,
Що злетіли в небо.
Їм шлях високий
Боже, освіти.
І в мирі, Господи,
Прийми до Себе.

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур′ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Квіти, квіти… Чарівні квіти,
Кольорові, великі й малі…
Ви умієте душу зігріти,
Бо й самі ви — душа землі.

Осіннє листя падає поволі,
Вкриває землю дорогим шатром.
Це золото, дароване в знак долі,
Змальоване і пензлем, і пером.

Цей світлий день належить вам по праву.
Він сотнями осяяний зірок.
Плекаєте ви України славу
І нескінченний, мабуть, ваш урок.

Осіннє небо, вмите журавлями,
Осіннє свято - тихе і святе.
Учителько! Ви - світлий образ мами,
Дитячих доль відлуння золоте.

Ми тут побачили, чого в житті не знали:
Квітучий сад і неба голубінь —
Почули тут, як птахи щебетали,
Відчули Сонця лагідну теплінь

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
В. Сосюра